Кожен вбачає у злочині своє,
Життя карає за нечисті справи.
Померти хочеш, все лишить як є?
Нажаль вже пізно – в неба інші плани.
Воно ж бо бачить, все що є і всюд,
Нікому з нас нічого не сховати.
І буде день, і той страшенний суд,
Пусті плітки так легко розвінчати…
Марусю, чи ти винна, що жила?
Чи винна, що кохала і страждала?
І все лишивши майже вже пішла…
Що заважать нікому не бажала!?
Життя покаже тим, хто нагрішив,
А хто ж не грішний з тих, хто є навколо?
Отруту випив й сповна заплатив
Тобі ж не час, та кому це відомо.
І те що було більше не вернеш,
І як не як, що нам дають - приймаєм,
Шукаєш часом смерть, та не знайдеш,
Вона прийде коли своє дограєм…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200580
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.07.2010
автор: МалайЧик