Позбавлена ритму…ніч

-Новий  сценарій  здається  дещо  нудним.
-Чорт  з  ним!
-Так  дивно...Ненавидиш  те,що  створив.
-Мовчи,  ненависть  люта  від  слова  "любив"
-Я  бачила  вчора,як  руки  до  неба  тяглись.
-Мовчи,ти  ж  досі  зі  мною  і  значить  не  зникло  КОЛИСЬ.
-Дитяча  приреченість...кружляє  думок  сонний  рій.
-Ти  зараз  заснеш,в  очах  твоїх  згасне  чужий.
-Мовчу,щоб  КОЛИСЬ  знов  не  розчинилось....
-Спи...

----------------------------------------------------------------------------



А  час    не  такий  могутній,як  ти  мені  колись  розповідав-
він  чомусь  все  частіше  боїться  мене  торкатись  й  мовчить.
Його  руки  не  пахнуть  тобою  чи  чаєм  із  трав,
тільки  іноді  дражнить  бажання  із  прірви  страхіть.
А  ще  небо  замовчує  зранку  твоє  ім"я,
опускає  на  мене  туман  незнайомих  слів.
Намагаюсь  складати  печаль  і  мовчу  щодня,
задивляючись  в  очі  твоїх  кишенькових  богів.
І  рожевими  краплями  споминів,сон  роси...
Без  пояснень,навпомацки,  я  ще  з  НИМ.
Всі  бажання  виконую  завтра-молись,  проси,
поки  вкотре  не  зникла,обравши  дім.
Пропонуєш  жар  втечі  і  ніжність  старих  дахів,
вже  позбулася  ритму-  ця  тиша  не  так  звучить.
Ти  ненавидиш  жителів  казки  й  дитячих  снів,
а  їм  хочеться  жити,я  знаю,їм  хочеться  жить!
Що  те  слово  "любив"  в  поєднанні  з  "колись"?
Така  безцінь  дорожча  за  щастя,позбавлена  нас.
Я  не  сплю  ще,я  слухаю...посміхнись,
розпочни  знов  розмову  про  відстань  і  час.
Наш  сценарій  захований  в  скрині,свіча  тремтить
і  п"яниці  співають  за  вікнами  про  грозу.
Полюбив  і  ненавидиш,біль  століть...
Не  дивуйся,цю  біль  у  собі  несу...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2010
автор: Biryuza