Дівчинка на шибенниці
молиться і співає.
Дівчинка збирає підписи
бажаючих глянути
на вузькоплечий відчай
змученої мовчанки,
на крила за плечима
повішеного соняшника.
Зримована засновником
сонця на причепі,
молиться за нових
жертв краси і честі.
Соняшник з шибенниці
шукає сліпо сонця,
пише вірші і молиться.
Дівчинка мовчить і робиться
диво:
за сірим від змарнілості
соняшником – крила.
За сивою від совісті
дівчинкою – крила.
Так мучили Красу i Честь.
Тримали за горло.
А потiм, вiдмивши хрест,
просили спвати соло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200510
Рубрика: Нарис
дата надходження 12.07.2010
автор: Святка Ностальгія