Темрява
яскравий брунатний обідок
крок за кроком у безодню
мляво
на вінок
я несу
у долонях теплі вогні
солоні відбитки сонця
на росу
гри
вогники
грають з твоїм волоссям
найніжніше як пальці тисяч медуз
чи коників
босих
без світла
чіткіше видні контури твого обличчя
ліпше застигнути на мить у воску
ікла
ночі
лінь
жадібними очима випити поцілунок
візерунок вій захоплює як небо
сни як вирок
смуток
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2010
автор: Святка Ностальгія