Навіщо, блукаючи в світанках
Я згадую тебе все знову?
Чому в розбитих ланках
Й в отруті я палю обнову?
Кохання - біль, а я всміхаюсь,
Побачивши тебе в тумані...
Та ні, не біль то і не радість
Я вся твоя і вся в омані.
Розбиті чашки - ми не разом
Ти є не мій і я це знаю...
Всі вітражі ідуть за часом
А я кохаю, я кохаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2010
автор: Галина Кудринська