Моменти щастя непомітні.
Маячить в очі бруду плин.
Тож знов поставим принагідно
Любов і ненависть на кін.
Між "так" і "ні" – секунди долі,
Безодень полуденна пітьма.
Той сміх – він справжній
Чи лиш ролі?
Той біль – він справжній
Чи лиш ролі?
Волаю відповідь дарма.
Усе мовчить – і це спасенно.
Помовч, о ладо, хоч мені.
І вже яріють безперервно
Наших очей сумні вогні.
І якщо стане вже нестерпно
Чекать тебе на самоті –
Я вранці вийду знов на терна,
Бо світ мій, ладо, - тільки ти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2010
автор: Oleksa