Сто думок у твій бік пролистаю,
Відсумую з мовчання твого, -
Але ти не радій!... Я час гаю,
Ще й на інші дива дня свого!
На стежинах звичайних, реальних
Сни гублю, божевільні, в траві, -
З епізодів та вражень уявних
Напинаю вітрила живі.
Світла й темряви змірюю силу, -
Повноцінне до серця тулю,
З глибини таїни, сизокрилу,
Вже Надію нову собі в"ю
З зорецвіту... хоч поглядом наскрізь
Крадькома ріжу думки краї...
Як ти міг, ніжний Ангеле, вкрасти
Спокій днів і надії мої!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2010
автор: grycha