*******
А ти був таким нетутешнiм,
мiй воїне, родом iз Марса.
Ти цвiтом гіркої черешнi
розсипанi коси прикрасив.
Потримав обличчя в долонях—
слова розгубились прощальнi,
в очах, передчасно солоних,
вiдбились вогнi чужедальнi.
Мов зламана вiтром галузка,
надiєю дива зiгрiта,
де йду—розсипаю пелюстки
гiркого весняного цвiту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2010
автор: мирослава