Скоро настало свято весни
Люди по вулицях ходять з квітами
Хто ж це заліз їм у голову в сни
Совість свобод підрива динамітами
Мабуть я вигадав все собі сам
Збочений правдою назустріч крокую
Я є один а їх аж сто там
Слово образи від них знову чую
Хто хто на правду купив монополію
Де ж наша рівність душа у кайданах
В стійлі тримають нас до крематорію
Знову з подякою йдемо до пана
Бублик і дірка як зашморг на шиї
Падають до землі зі зламаними хребтами
Тебе вживають а що вчора ти їв
Плач в очах смуток у батька і мами
З хлібом і сіллю ми ворога стріли
Очі не бачуть не чують вже вуха
Снідали пообідати до столу сіли
М’ясо твоє їсть в майбутньому муха
Буду але чи довго не знаю
Стукати в двері твоєї свідомості
Навіть як раз на мільйон відчиняють
В Божому світлі це вчинок вагомості
5.03.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199943
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.07.2010
автор: КРІПАКОС