Ми так старанно, цеглинка за цеглинкою, будували наше кохання. Ми не спали ночами, переписуючись смс-ками, бродили кожного дня по парку і ти купував мені морозиво. Ми разом вибирали один одному одяг, а на свята дарували приємні подарунки. Ніби по інструкції, по шаблону... А щирість отак от не намалюєш...з якихось історій про кохання не візьмеш. Так і у нас...нічого не вийшло. І ти пішов, а я навіть почала тебе ненавидіти. І кожна наша зустріч очима боляче колола моє серце. Я видалила твої смс, фото, там де ми удвох. Але ти, навіки закарбований у спогадах, так вперто не хотів покидати мою душу...А я ненавиділа...з кожним днем все дуще і дуще. Ця ненависть як наркотик, який я отримую щосекунди...Проте, я б все віддала, аби знову і знову переживати з тобою цю, дратуючу мене секунду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2010
автор: Без назви