ТУГА

Так  тихо  серце  плаче,
                                     як  дощ  шумить  над  мiстом
                                                                               Поль  Верлен
На  годиннику—пів  на  другу,
як  безмовний  докiр  менi.
А  загострений  профiль  туги
проектується  на  стiнi.

Ну  чому?..У  чужому  мiстi
нi  сльоти  тобi,  анi  злив—
тихий  дощ  шурхотить  по  листi
двох  старих  ворожбиток-слив.

У  чужому  мiстi—безлюдно,
мокнуть  тiнi  в  кутках  дворiв.
Тiльки  туга  моя  приблудна
сновигає  мiж  лiхтарiв.

Це  вона  зупиня  годинник,
затуляє  вiкно  крильми,
i  тому  так  неждано  виник
профiль  твiй  на  стiнi  пiтьми.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2010
автор: мирослава