Відпусти свідомість, загорнись у мрію,
Логіки закони більше тут не діють.
Забудь все, що було, забудь про майбутнє,
Старі сни-примари більше не стурбують.
Народися знову з попелу, як Фенікс,
В тебе роль велика на життєвій сцені.
Все вище і вище піднімайсь над світом,
Хай не розуміють, кажуть, що з привітом.
Нікого не слухай - це безглуздий натовп,
Генія живого їм не зрозуміти.
Ти іди до сонця, ти лети в блакиті -
Вагу справжню мають лиш яскраві миті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199670
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2010
автор: знак питання