...і з минулого часто приходили гості-
тримали квіти в руках і просили впустити.
Відчинивши,так часто в обіймах злості,
в них жбурляла свої ж улюблені квіти.
Зачинялась в кімнаті й мовчала втомлено,
рахувала на вікнах краплини відчаю.
І було голосніше ніж снам дозволено,
бо ж у снах почувалася щасливішою..
А вже вранці чекала гостей привітливо,
готувала пробачення з льоду й текіли,
обіцяла слухняність й любов набридливо-
тільки гості до мене уже не спішили...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2010
автор: Biryuza