Несл́а мене Твоя сопілка
у полон
До диких і незвіданих ночей
Й лил́ася музика то весело і дзвінко,
то тужно й тихо..
Я ж не зводила з Теб́е очей..
А там, у круговерті образів і звуків,
Лунали сотні й тисячі нових казок, поем..
А я , безвільна, розчинилась у мелодії забутій
І ч́улася, мов Мавка з Лукашем….
Хто зна..чи вітер вчив так грати?..
Чи то підслухав Ти чугайстрових пісень?.
Та лиш забула я з Тобою все, що мала знати,
І те, коли закінчився, і де почався день….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2010
автор: сестриця Оленка