Ох, як мене журба дістала!
Та скільки можна з нею жить!
Всі почуття вже повбивала...
Піду до річки, щоб втопить!
Тоді розвіються тумани,
Рожеві сни знов зацвітуть.
І зникнуть з серця знов кайдани,
З душі окови упадуть!
А в серці знов з ромашок літо,
Фіалки в грудні встелять путь.
А почуття, що були вбиті,
До ніг трояндами впадуть.
І буде вітер цілувати
Від спраги ледь живі вуста...
Хіба він зможе зрозуміти:
Тепер н-а-д-і-я вже не та!
Повітря знову пахне медом.
Від щастя лиш тепер сльоза.
Хіба душі багато треба,
Щоб так, як папороть цвіла?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199418
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 05.07.2010
автор: Н-А-Д-І-Я