Отак лежиш пошматована і рахуєш маршрути,
здається ще подих - і квиток в небуття.
А вони п'ють байдужість,щоб про тебе забути,
щоб не вірити в злочин і в його викриття.
Поверхами до відчаю,у провалля свідомості,
де забуте розприскує гіркоту почуттів.
Доведи своє серце до німої готовності,
бо у зраджених принципів не лишилося слів.
У святковій обгортці подарують пробачення,
про яке не просила - ранковий сюрприз.
Обережно,сполохана! Та яке,в біса,значення?-
Пий пігулки,всміхайся й дорогою вниз.
І лежиш пошматована,а маршрути скінчилися
та й квиток вже недійсний без нових дивувань.
Наковтавшись байдужості,їм щось сонячне снилося,
а я просто лежала у безодні мовчань...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199412
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.07.2010
автор: Biryuza