Періще дощь вночі по листях.
Ліхтар обличчя заховав.
І вітер як той циган свище,
мене одного обійма.
Вільний, Боже? Вільний?
Мов божевільний.
Так воно і є,
Біжу на поле
Там шукає,
Дружина-смерть яка мене
Ненавидить і в ту же мить кохає
яскраві жили небо розривають,
на клаптики які на мить
мені розбите скло нагадують
Що руки мої бороздить.
Бо вільний же!!! Вільний, Боже, вільний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199402
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.07.2010
автор: Федор Фатум