в зірках заплутались віки:
для кого я, для кого ти?
не має щастя висоти до сьомого з небес..
так довго танути, мов лід
в руках чужих... чому ще світ
не мерехтить в вагонах літ прихованих чудес?
нехай горить між нами час,
пекучий біль тяжких образ
десь в просторі німий наказ програти цю війну.
і ми, ховаючись в блакить,
нам стогін гір про це дзвенить
і зачарованая мить кричить в далечину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2010
автор: Slonik