Вечоріє. Тихо підтюпцем, підкрадається ніч,
Ось засвітились уже вікна в хатах за тинами,
Загорілось зорями небо, палає немов та піч,
Зацикали цикади, горять їх вогники свічками.
Загавкали собаки на жовтий у небі млинець,
Коти -мняв, мняв... кицьок зовуть на побачення,
Запахли піони, матіоли, м'ята, любисток десь,
Кури в хлівах на сідало сіли...та це не має значення.
Суне по стежці до рідної хати, навпомацки хтось,
Мабуть сліпий, а може зовсім п'яний, бо не бачить,
Під ноги, щось вискочило, то він, як закричить : "Христос!",
А то тхір, несе курочку на вечерю, без життя означень.
Ще один крок несмілий... пацюк кусає в ногу щосили,
"О, Господи! Спаси! Напали, якісь нехристі від сатани!
Що ж таке? Іскри з очей! Я вже падаю... вечір не милий!"-,
Кричить мій коханий чоловік, падаючи у коров'ячі млинці,
Що залишила наша Лиска, коли ввечері з паші йшла,
Молоко парне йому вовкулаці в дійках повних несла,
А він, ще лається неборака. Менше тобі треба пити
І в куми до опівночі сидіти. Горілки в горло цідити...
Така гарна ніч була. З кумом на зорі дивились ми,
Я рахувала...його цілунки...такі пристрасні...в думках
І обійми грайливі... Пару раз ущипнув він мене за груди...
Я зойкнула з поваги до себе. А тут цей...гвалт підняв.
Розбудив село, зробив переполох... дурень такий, сякий,
Тепер треба всім завтра брехати, що він...в убиральні застряг...
Окуляри купити, бо вже давно став для мене сліпий
Та перед людьми стидно за наше життя... грішне. Зараз...як дам! Дістав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198965
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 02.07.2010
автор: Макієвська Наталія Є.