Моя Вкраїно, рідний край,
Нехай ім'я твоє святиться,
Нехай на тебе зійде рай,
Коли твій гріх тобі проститься.
Коли проститься тобі смерть
Синів замучених і д́очок,
Що чашу горя, повну вщерть,
Прийняли в стінах "одиночок".
Коли проститься тобі плач
Твого великого народу,
Що, з діда-прадіда сіяч,
Не раз сідав на голу воду.
Коли проститься тобі сум
І обікрадених, й забутих,
Тобою кинутих на глум,
В правах людини жорстко скутих.
Моя Вкраїно, рідний край,
Не раз обдурена вдовице!
Дітей своїх не залишай -
Тоді твій гріх тобі проститься!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198344
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.06.2010
автор: Софія Вдовиченко