Я знімаю каску,
наражаюсь на небезпеку,
Відкриваю душу
і ховаюсь кудись...
Так буває нестримно хотіти літати,
Та обламані крила -ти падаєш вниз.
Це усе,більш немає довіри.
Тільки попіл знесе вітер стрімко угору
і сховає десь глибоко в серці моїм.
Буду згадувать я ще так довго що було
Щирість,Вірність,Дружбу й Любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198299
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2010
автор: О"