Розтало сонце в небі
Золотом на хмаринах,
Стікає тепло до землі
По його проміннях.
Ховаються травини в тінь
Кучерявих білокорих берез,
Пожовклі від спеки кучері їх,
Зриває мимоволі вітерець.
Розлітаються навколо вони,
Нагадуючи поступ осінньої пори,
Крутяться поперед юлою,
Зникають під зеленою травою.
Вночі, листя тихо шепоче мені,
Про те, що життя скоро проходить,
За сміхом літа, осені сум приходить
І вдіває в інші кольори свої дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198266
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 28.06.2010
автор: Макієвська Наталія Є.