Навiщо знущатись над тим, що у кровi,
Що сяє, палає на посмiшках долi,
Що завжди з тобою, без нього не взмозi
Нi старий, нi малий, боронь всiх нас, боже.
Ми з цим в свiт приходим, щоб знов вiдтворитись,
Без цього ми навiть не зможем зiгрiтись,
Не зможем життям насолоджуватись вiчно,
Коли воно в нас, все не так вже й критично!
26.06.10 03:20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197942
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.06.2010
автор: Talia