У райдужному полі
Зрослися дві тополі.
Хто місцем проходив,
Думали кохані,
Біль і жаль відводив ,
Та були в омані.
Ненька і дитина в
Обіймах сплелися:
Люд їх одурманив,
Тому-то зрослися.
Дитину в чужину,
А матір у Сибір:
Тебе я не кину,
Мені,ти,повір!"
І плачучи гірко,
Молилися Богу,
Щоб сталося диво
Незнане нікому.
Обнялися міцно,
Заснули обоє -
Сонце встало,
Відродились двоє:
Тополями стали,
Віддавши життя,
Дитина і мати,
Страшного буття.
Й ростуть дві тополі
Без смутку і долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197817
Рубрика:
дата надходження 25.06.2010
автор: Ірина Калина