Розкажи мені казку про дивне Кохання,
Що живе у тобі духом праведних мрій,
Та й почуєш із уст моїх щире зізнання,
Бо давно і навіки я є лише твій!
Намалюй мені літо всіх наших стосунків,
Теплим дощиком радощів світлого дня,
Та й побачиш веселку моїх візерунків,
Що блукають по небу з самого рання!
Розстели почуття по життєвому полю,
Розквітають в нім квіти, мов діти мої,
Та й відчуєш бажання отримати долю,
Що вже спільна для нас і співає пісні!
Я Кохання своє розчиню у світанку
Колоритом барвінку навіяних снів,
Чорнобривцями квіток і цвітом романку,
Та найбільше - теплом твоїх радісних слів!
Я сплету з них думки, скопаю джерельце
Та й нап'юся відлунням гірської роси,
Щоб в долонях твоїх моє билося серце
Й поцілунки духмяні - диханням краси!
25.06.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2010
автор: Serg