Замерзаю до кінчиків пальців
Та мовчу, не говорю ні слова
А навіщо слова? Вони зайві
Крізь гудок телефону розмова
Відчуттів давно вже не мае
І смаки також зникли – досить
Я давно вже не я – звикаю
Пішла,зникла кудись в осінь
Заблукала у жовтому листі
Та для мене воно сіре
Не приносить ніщо радість
Коли бачиш весь світ чорно-білим
Ви не кличте – я не почую
Може ще утічу від тривоги
Та й додому зайду – заночую
А на ранок – знов у дорогу
Коли знайду себе – повернуся
Та буюсь донести не зможу
Тож я краще з собою лишуся
Буде інша – на мене схожа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197762
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.06.2010
автор: Untamedy