Земля єдина для усіх
людей,
так само, як і небо...
Але в УкрАїні – Русі
Того вже, бач, не треба:
Поставив тин, залізний тин
Панок несамовитий,
Недоторканий сучий син
Із племені бандитів.
Йому належить
ліс, вода
і поле;
скоро й паства –
Село-бо пан суддя віддав
В оренду – не у рабство!
Панів, панів, як сарани –
Всю землю обліпили.
То хоч два метри би знайти –
Державі на могилу.
Та вільних вже угідь нема –
Приватна власність всюди.
Не лийте сльози, бо дарма.
"І ви, я бачу, люди!"
Та є у нас один шлях свій:
Як золотом облиті
Зберуться в Хаті Грушевій,(1)
То разом всіх спалити.
А хто не там, то хай їм грець,
Знайдемо
і до вірна
Проллємо кров, щоб світ увесь
Здригнувся
Лицемірний.
Так непокора й гнів гуде:
"Зламай кайдАни, брате!"
Земля єдина для людей –
Звільніть же свою матір!
22. 07. 2009.
1- а що у нас на вулиці Грушевського? Аж дві "хати"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197709
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.06.2010
автор: Ігор Бринцев