Біг по колу

Навіщо  знову  біг  по  колу,
Навіщо  знову  так  страждати?
Впавши  вкотре  з  ніг  додолу,
Я  зумію  гордо  встати.

Я  прикидатися  умію,
А  ти  подумаєш,  я  зла,
Що  душу  й  серця  я  не  маю,
Не  озирнувшися  пішла.

А  я  ішла,  кусавши  губи,
Солоні  сльози  їх  пекли,
І  вслід  твої  образи  грубі
На  серце  каменем  лягли.

Ти  змусив  сам  мене  піти,
Хоч  ти  цього  й  не  зрозумів.
Нам  не  було  куди  пливти,
Наш  човен  водоспад  розбив.

Уламки  викинув  на  берег,
А  краще  б  зовсім  утопив.
В  тих  почуттів,  надмірно  кволих,
Не  вистачило  б  більше  сил.

Розлука    завжди  неприємна
І  завжди  боляче  комусь,
А  в  нас  подвійна,  бо  взаємна.
Я  все  стерплю,  тобі  клянусь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2010
автор: Конвалія