Диво

Витікають  думки
у  моє  міжсезоння...

Хто  я  сьогодні?
Що  я  сьогодні?

Як  самогУбця
на  крАю  безодні
РозкИдую  руки,
аби  полетіти,
Та  стримує
зУстрічний
Вітер.

Як  завше,
повільно  зітхаю,
назад  повертаю,
несУчи  свОї  крила
зІбгані,  під  пахвОю.

Я  літатиму  поруч  з  тобою?

Емоції  сплетеними  шворками
волочаться  за  спинОю.
Головне,  ідучИ,  не  впасти...
А,  як  падати,
                 то  в  твОї  обійми,
А  тоді  вже  -  байдУже!
Верхониз,  право-ліво...
Бо  я
Вірю  у  Диво!...
Просто  і  щиро
По-дитячому...
Вірю
у  Бога
і
в  Диво

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2010
автор: LaLoba