Пий жінку, мов гарячу каву,
Але дивись, не обпечись,
Бо небезпечна це забава:
І не спіши, та й не барись.
Гризни її ледь-ледь зубами,
І язичком полоскочи,
Та доведи аж до нестями, -
А потім... ніжно скинь труси
Та подаруй їй море втіхи,
І чорним шовком заплети,
Зроби із себе чоловіка,
А з неї – жінку. Мусиш ти
Пірнути в космос її лона,
Знайти оголений куток…
Кохай її, кохай шалено…
Нехай народить діточок.
Нехай почує запах сім’я.
Позбав цноти. І не жартуй.
Даруй своє навіки ім’я,
Та і кохання подаруй.
Звози її в Париж, де Сена,
Й до Вавилона, де мости,
У Рим, Берлін і до Лондона -
За все платити мусиш ти.
Зроби із неї баронессу,
А чи графиню, чи княжну…
Бо вона й так уже – принцеса.
В дарунок царський – нічку ту.
24.06.2010 р.
* Джерело натхнення: Юрій Горбаш "ОСОБИСТЕ БОЖЕВІЛЛЯ" (в свою чергу джерелом натхнення послужив прозовий твір автора Poetka "ОСОБИСТЕ БОЖЕВІЛЛЯ" http://www. poetryclub. com. ua/getpoem. php?id=195999)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196391
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197507
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 24.06.2010
автор: Le Magnifique