Полинове намисто
Й на устах гіркота.
Доля ходить так близько
В тобі ж долі нема.
Тихо падають сльози
На тернові слова.
За рядками морози,
А в морозах зима.
Твої руки роздерті
Від ударів об лід:
За хвилину до смерті
Ти зал́ишила слід.
Крізь тернові уламки
Прокотилось життя.
Боротьба за останки -
То надія твоя.
Меланхолія в серці
Погубила слова.
У шаленому герці
Ти боролася сама.
До останку за долю,
До останку за ніч,
До останку за радість,
До останку за сміх.
Ти здолала поразку;
Ти здолала слова,
Та у світі жорстокості
Знов лишилась сама.
Й меланхолія в серці
Знову душу ятрить.
Меланхолії в серці
Тепер суджено жить…
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197397
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.06.2010
автор: Сонячний Янгол