Як іноді буває вдало
дзвінок вирішує усе,
або: дзвінок – і все пропало,
та я наразі не про се.
Один дзвінок – і я в дорозі,
лечу тілами сірих трас,
кидаю виклик денній прозі,
до друзів мчу у ранній час.
На всіх парах жену додому,
мене не в силах зупинить:
ні олов’яний гуркіт грому,
ні блискавок грайлива хіть.
Години швидко пролетіли,
і вже розлився гомін, сміх,
мускату келих – ніжно-білий.
Сьогодні вистачить на всіх!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197104
Рубрика:
дата надходження 22.06.2010
автор: IvAnt