клямки впали-
дивитесь скоса
на пружинах іржавих
боса
спека.кричати простір
та ніяких у мене притензій
мое ліжко-моя фортеця
так-обридло-
ні чорта не стаеться
вже останніх n келихів пива
з тими ж не дуже
байдужими
не дуже злими
марні до тебе пориви
звірим
коли я прибуду на власний
похорон
я буду вчасно
в біло-жовтому
приходь без запрошення
без черги і з віником
чи як там положено
скорботно щоб й стильненько
побачимось*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2010
автор: Юми