Поетична замальовка
Стою на березі, ногами на піску,
Чекаю хвилі, що, мов птах, несеться,
Окропить краплями, ударить на скаку
І у пісок, неначе в губку, вп*ється.
Лиш гребінь лише зверху від піни,
Що, мовби бульбашки, полопає й розтане
І легким шумом подружок з пітьми
Покличе із безодні океану.
Отак по черзі будуть вони всі
Атакувати спрагле побережжя.
А потім розчинятися в землі,
Щоб повернутись в водяне безмежжя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197003
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.06.2010
автор: Борода