Можливо досить мозок ґвалтувати?
Вже мокрі від думок листи.
Вже списані чорнила.
Емоції і почуття вже виплеснулися
На підлогу і ти вже топчешся по ним.
Навіщо посміялася з мене?
Тепер я вже не зупинюся,
Аж поки стрічку фінішу грудьми
Не розірву....
Ще молодий
І ще тверезий
Я.
Я думав, що
Я мрію.
Я мріяв
Про тебе.
Як легко тим,
Кого покинув
Той примарний сон
Про тебе…
Ти кажеш,
Що щаслива.
Щаслива будеш,
Знаю я.
Інакше я
Не уявляю
Той сон
Про тебе.
Та іноді,
І зараз
Починаю злитись
Як пригадаю дні,
Ті дні, коли з тобою бачились,
Бачились, не знали, що востаннє.
Останній раз ми відчували, бачили світанок,
Торкались сонця, що сходило вранці.
Наступний день за кілометри вже ми.
Ми вже не чуємо думок,
Не прочитаємо слова свої.
Слова не останні,
Та останні, що торкнуться нас…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2010
автор: Олексій Радник