Я відчуваю щось у грудях
мені не вистачає кисню
Ніяковію я на людях
Цей натовп так безглуздо тисне.
Мовчання знищить цю напругу
Сміятись майже заборона
Замість усмішок там щось друге
Пропущене крізь охорону.
Цей рівний подих є нестерпним,
але не дихати ще гірше
Усе життя цілком інертне
Я хочу бути там, де інше.
Найтяжчий сум це за минулим,
Він поглинає зсередини.
Найгірше те, що всі забули
Найшвидша мить – життя людини.
Найбільша темінь там, де ясно
Абсурдність дій не пояснити
Бажання бачить все прекрасним
Але нічого не робити.
Ця тиша робить своє діло
Мої всі фарби закінчились
Не дихає холодне тіло
Тобі це все, мабуть, наснилось.
23.11.2оо8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196846
Рубрика:
дата надходження 21.06.2010
автор: Ann Yen