Пробач

Тебе  все  згадую  частіш,
До  тебе  лиш  думками  лину,
Твій  вид  за  всіх  мені  миліш
І  в  темну  ніч,  і  в  ясну  днину.

Тебе  все  згадую.  Пробач.
Забути  б  варто  вже,  напевно.
Хоч  радить  друг  мені:  «Не  плач»,
Та  я  все  схлипую  даремно…

Мабуть,  пройде  колись,  мабуть,
Гармонії  настане  хвиля.
Та  тільки  й  досі  все  забуть,
Чомусь  не  в  силі  я,  не  в  силі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2010
автор: IvAnt