Одного ранку…

Одного  ранку  на  весні,
Мені  хотілось  ще  поспати.
Я  пташкою  летіла  у  вісні,
І  пташкою  хотілось  залишатись.
       Летіла  я,  над  морем  низько,
       Вода  хлюпочучи,крила  бавила  мені.
       І  здавалось,що  завжди  летіти  мені  тишком,
       Красуючись  у  білому  вбранні.
                 Десь  в  небесах  далеких,
                 Цієї  пташки  слід  простив.
                 А  я  все  згадую,цих  крил  маленьких,
                 Яких  мій  сон  марив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196599
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2010
автор: Timidona