Пили вівці вранці з броду
Чисту і холодну воду,
Реготали, белькотали –
Та й увагу потрачали.
І незчулись:
Хорошенько
Десь надибався вовченько
І овечку саму кращу
Ухопив в криваву пащу.
І обурились овечки
(особливо – що з краєчку)!
Вовк же каже:
"Без обиди!
Брід цей у моїх угіддях –
Так від прадідів-дідів
(Вчора хабара судді
всунув – і питання знято),
а оце орендна плата!"
Переглянулись барани
Та й повіли:
"Воля пана!
Воно, може, й треба так,
Щоб хазяїн був хижак."
Ой, ти, хрещений народе...
За вівцею плачете?
Подивіться всі у воду –
То себе побачите.
26. 07. 2009.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196539
Рубрика: Байка
дата надходження 19.06.2010
автор: Ігор Бринцев