Однією рукою тримати світ і знати,що вся земля-в твоїх руках.Мільярди людей належать тобі.
Щосекунди перевіряти серцебиття безнадійно хворих і проводити померлих в останню путь.Мільйонами столітть тримати в покорі сотні людських ідеалів,мрій,враженнь,емоцій.
Частотою свого пульсу ставити в належність день та ніч,ієрархічно рухати планету,за зодіаками...
Їздити колісницею часу від древніх віків до настання кінця світу...Неуклінно торкатисть прихистків оболонки людей....
Дарувати тепло півпоглядом,піврухом,півзмахом руки.Диригентом насилати дощ,розкидати білі сніжинки,руйнувати повінню міста...
Плакати разом із паводками у горах, плавати разом із потопаючими у цунамі,роблячи хвилю більш м"якою...Допомагати спилювати дерева....Просто наказавши людині вдертись в еволюцію.Це все-так просто.Лише,здається,відкрити б всесвітній закон людської долі-щоб усе це міга робити кожен індивід...
Але навіщо це нам?Навіщо великі можливості,слава,багатство,престиж,елітні столики у віп-залах,перші місця в гранд-опера,неймовірно солодке мартіні на березі якогось досить далекого моря,з купленими островами,віллами та сонцем,що відкривається і закривається лише однією завісою.
Навіщо грати ролі успішних та знаменитих, гра акторів-це лиш фарс,і лише найпотаємніші з часточок акторської майстерності поглинають спокусу піддатись цій фальші,і лицедії вживаються в іллюзію назавжди. ..
Ми-не вічні.Але суспільство хоче вперто довести,що вічне життя на землі -можливо.Мікстури,таблетки,ін"єкції,пластика..Для вічної молодості ?
В людині ж генетично закладений рух уперед..Старіння..З першого дотику до маминої шкіри,коли впереше кричали в пологовому будинку, нервово хапаючи ротом повітря,щойно визирнувши з лона..
Старіння ,а значить і деградація.Ніхто не може з цим належно боротись.Хіба що медитувати все життя.Йога-також спосіб до самовдосокналення.Навіщо це людям.. ?
Вони самі того і не знають..
Але для того,щоб однією рукою тримати світ, потрібна немислима сила,якою земна цивілізація не володіла,і мабуть ніколи не володітиме.Усім править Бог.
І хай же він допоможе мислителям здйснити найтонші розрахунки у сфері думки,хай наведе на путь істини...
Бо людина-
це всього лиш
краплинка
в морі.
Не забуваймо про це...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196487
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2010
автор: Анна Шпилевська