Блакитна квітка снилася мені,
Сьогодні осінь,вечір за вікном,
Зникає тихо щастя в далині,
Було то все лише чарівним сном...
До ніг моїх летять із неба зорі,
Співає тиху пісню океан,
Я бачу квітку у імлі прозорій,
Я йду до неї-та кругом туман...
Блукаю поміж сотень інших квітів,
Вони-прекрасні...Синьої ж нема...
Вона одна,єдина в цілім світі,
Та чи знайду її...Хто зна...
Навіяно німецьким романтизмом в літературі. Цей вірш нагадує мені про покійну Галину Сигізмундівну, викладача зарубіжної літературі,найкращого викладача...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196435
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.06.2010
автор: WildVictoria