Дуже боляче ниточки перші
Душу мучили й серце пекли,
Та за рік зрозуміла я дещо:
ЛЮДЯМ ПОФІГ:ТИ ВМЕР,ЧИ ЖИВИЙ!
І так мало подібних усмішок
До твоїх ритмів серця і сліз,
Мусиш сильним ти бути горішком,
Аби кожен на шию не ліз.
Мало справжнього.Мало святого.
Мало ніжності.Мало життя.
Та багато.Багато такого,
Хто із користі скаже:"Моя"...
Перші ниточки рвалися тяжко.
Кровоточили.Нили.Тягли.
А тепер,чесно кажучи,краще.
...коли треба,зів"яжем вузли!
Довші відстані.Болісні втрати
лиш коли забуваєш ці dreams.
Вже відвикли на когось чекати,
Як немає,то значить-не мій.
І так хочеться в світі холодному
Без чуття:тільки користь і секс.
Нитки деякі-сильні і довгі
Зберегти і надіятись все ж...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196371
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.06.2010
автор: Never Say Never