мені не боляче
тепер скажи всю правду
підклади під заплакану морду плече
і кажи. хоч цього я варта?
скільки їй? мабуть красива, правильна
не те що я: не курить, не зриваеться
мабуть вона вся з води і каменю?
вона тебе любить... ех, звісно ж, кохає
вона тобі зранку готує сніданки,
дзвонить у визначені, на вихідних вражає
вона чекає тебе з роботи на ґанку,
ще на порозі тебе роздягає?
так, вона трохи шалена і дико граційна
мені здається в ній сотні метеликів
звили собі хатинку і живуть спокійно
заглядаючи до своїх казкових телеків....
в неї мабуть руде волосся
воно пахне вітром і травами
вона вміє запікати лосося
так як ти любиш з цитринами і приправами?
в неї в помешканні сотні дрібничок
що творять фен-шуй для твоєї пристрасті
вона відучає тебе від поганих звичок?
в ній повно світла і безкорисності...
вона краща, про що сперечатись
ще трохи і я сама її покохаю...
ні, це не сльози, мені начхати
а зараз йди спати. я перетерплю...
перечекаю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2010
автор: Наталка Тактреба