Остання симфонія серця,
Сьогодні від тебе я йду....
Забудь вже про місяць і зорі,
Дивися на голу стіну...
Надокучливі стереотипи,
розїдають мозкову кору...
Як вже це все мені остогидло..
Ми всі йдемо чужими стежками,
не шукаючи в лісі свою...
І все скаржимось , що під ногами,
і не садимо нових дерев...
Завтра знов прокидатися рано,
а так хочеться вічної ночі,
Вже холодної кави гіркої
і кричащої тиші нічної...
Ми живем і існуєм у світі,
а для мене це тільки фільм
Який все стоїть на повторі,
про який ти вже знаєш все...
1.32
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196299
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.06.2010
автор: Kycher