Чужими стали ті місця де раніше бував,
Чужими стали друзі та знайомі люди,
Яких я дуже давно і добре знав
Чужі, як покинуті недобудовані споруди.
Чужим, напевно я став для них
Я це відчуваю за кілька миль,
Я бачу в них зовсім чужих
І не змінюю свій погляд та стиль.
Бажання зникнути, провалитися,
Щоб фігури не бачити знайомі,
Як все здатне швидко змінитися,
Коли довго не хочеться бути в домі.
Мене вабить друга країна
Я бачу в ній щось особливе
Цього немає Україна
Рішення це остаточне і сміливе.
Чому боятися краще собі брати?
Чому ховатися потрібно?
Я маю право вибирати
І жити я не мушу бідно.
Я утечу туди,
Де серце моє затихне, охолоне.
Я житиму біля піску та води
Погляд мій в тому морі потоне.
Кращу якість життя хочу мати
Мене тільки бідність стримує.
Варто зараз тікати,
Поки щось ще підтримує.
Чужий я цій країні,
Вона не хоче, щоб народ її жив,
Важко жити на Україні
Та животів і на чорноземі робив.
Скоро покину я знаю,
Можу відірватися, звільнитися
Я вже ніби все покидаю,
Бо тут нічого не може змінитися.
Рідні стали чужими
Я точно це знаю.
Я сумуватиму за ними,
Адже я інше вибираю…
Інше вибираю існування
Не тут хочу я бути,
Здійсниться моє бажання
Я зможу все забути.
2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196255
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.06.2010
автор: sashassop