я завжди хотіла бути на тебе схожою
приміряла твої капелюшки
але досі збагнути не можу я
хто викрав твої сни, попелюшко?
ти носишся містом з важкенними тегами
щодня у нових турботах
твої зап"ястя порепані лезами
ти несешся в майбутнє у бутах
я завжди чекала на тебе край двору
ти тягнула з роботи квіти і посмішку
а тепер немов від хард-кору
продаєш бруд душі, як кота в мішку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2010
автор: Наталка Тактреба