Біжу дорогою
й Любові тихо хочу,
Лляну сорочку
над колінами закочу
і вбрід піду
крізь твій потік,
чекаючи не повний рік,
щоб вмитися
вологою твоєю,
така собі гірська Психея,
покарана не знаючи за що.
Не любиш?
То скажи пощО
Займаєш душу
звуками трембіти,
примушуєш себе хотіти?
Очей із тебе не зводити?
Коли не хочеш володіти
тремтінням моїх крил
над мріями обох?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2010
автор: LaLoba