...Як же вас багато,відступіться-
не торкайтесь поглядами,хтиві!
Так дратують ваші сірі лиця,
сиплете услід слова брехливі.
Збайдужіло зовсім тихе літо-
літерами щастя на асфальті.
Все оце забуте й пережите
іменем моїм на кавоматі...
Залиши і ти свої промови-
подаруєш іншій в її свято.
Я до тиші з НИМ лише готова,
з вами ж і не хочеться мовчати.
Відступіться,світло ще зелене,
очі вниз-в калюжах більше правди.
Ви навмисне не існуєте для мене,
одне серце вбило ці мільярди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2010
автор: Biryuza