Комети падають. спалюють атмосфери.
А ти стоїш, приймаючи на віру
Краплини нікотину і поцілунки крізь ману
Небесну,
Дику
І пусту…
Підпалюючи вогник, затьмарюєш словами
Пустоту. І все покрито струпами,
Тебе трясе, ти мариш тільки снами…
З нами -
Плями
І рани…
Люди, заморені днями. Заколисані побутом
Діти. І в скелі вмуровані заживо
Мого минулого прожилки намертво…
Стріли,
Крики
І ріки…
І молитва димом підіймається в небо.
З тобою я житиму. Без тебе - не треба.
Ти-це людина. А я - твоя Прима…
Тема=>
Екзема=>
Поема.
Лиш один образ заповнив сторінку
Затемнення сонця. Затемнення віку.
Заглядаючи під смертельні повіки,
Руками
пишуть
Каліки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195742
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.06.2010
автор: Хельга Ластівка