Збирається на дощ,
Я спрагла волі, як води,
Я вже відбула сотні прощ,
Тепер не знаю йти куди.
Я стерла безліч постолів,
Я сліпла й зріла стільки раз!
Засіяла собою сто полів,
Для інших зупиняла час.
Я колисала всі вітри,
Складала в молитвИ слова,
Аби лиш з того вийшов ТИ
І щоб, на Бога, я - нова...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2010
автор: LaLoba